Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через приниженн¤ статусу й престижу мови

Ќ. арамз≥н у коментар≥ до украњнськоњ грамоти зауважив, що вона "писана варварською мовою, н≥ –ос≥йською, н≥ ѕольською". ÷е все одно, що назвати "варварською" ≥тал≥йську, бо вона н≥ французька, н≥ ≥спанська, або голландську, бо вона н≥ англ≥йська, н≥ н≥мецька. “ак≥ аргументи можуть прийти до голови х≥ба що асим≥льованим в≥рноп≥дданим нацменам, до ¤ких ≥ належав цей ≥сторик.
"...ћи маЇмо повне право сказати, що тепер уже немаЇ малорос≥йськоњ мови, а Ї обласне малорос≥йське нар≥чч¤, ¤к Ї б≥лоруське, сиб≥рське та ≥нш≥, под≥бн≥ њм нар≥чч¤", Ч писав ¬.ЅЇл≥нський. ’оча те, що украњнська мова не Ї нар≥чч¤м рос≥йськоњ, переконливо доводили його сучасники ≤.—резневський, ј.Ўл¤йхер, ѕ.Ўафарик, ‘.ћ≥клошич та ≥нш≥ широков≥дом≥ Ївропейськ≥ вчен≥.
"ћене дуже дивуЇ той факт, що люди, ставл¤чи перед собою одну ≥ ту ж мету, не т≥льки стверджують в≥дм≥нн≥сть нар≥ч Ч намагаютьс¤ зробити нар≥чч¤ мовою", Ч обурювавс¤ ћ. √орький, висловлюючи сумн≥в у доц≥льност≥ перекладати роман "ћать" украњнською мовою.
оли так оц≥нювали нашу мову "св≥точ≥" братнього народу, то чого можна чекати в≥д "т≥Їњ ≥стинно рос≥йськоњ людини, великороса-шов≥н≥ста, нег≥дника ≥ івалт≥вника, ¤ким е типовий рос≥йський бюрократ?" (¬.Ћен≥н). „и набагато кращими були на украњнських земл¤х польськ≥, угорськ≥, румунськ≥ бюрократи? ≤ чи далеко втекли в≥д них знахабн≥л≥ на украњнських харчах зайди-обивател≥?
"ѕоетична мова ”крањни стала предметом зневаги ≥ насм≥шок", Ч писав у минулому стол≥тт≥ ћ. остомаров. "¬ы говорите серьезно или по-украински?"Чдемонструвало свою дотепн≥сть "русско¤зычное население" рад¤нськоњ ”крањни в 30-≥ роки в чергах за хл≥бом, в≥д≥браним в украњнських сел¤н, котр≥ тим часом корчились, але не з≥ см≥ху, а в≥д передсмертних голодових мук.
≤Їрархи рос≥йськоњ православноњ ÷еркви, р≥зко виступивши проти спроб запровадити украњнську мову в богослуж≥нн≥, переконували в≥руючих, що ц¤ мова непридатна дл¤ служби Ѕожоњ ≥ взагал≥ неугодна Ѕогов≥. ѕодекуди п≥сл¤ украњнськомовних богослуж≥нь нав≥ть проводилось переосв¤чуванн¤ церков.
≤ польськ≥, ≥ рос≥йськ≥ украњножери любл¤ть повторювати м≥фи про недорозвинен≥сть украњнськоњ мови, њњ непридатн≥сть дл¤ сп≥лкуванн¤ у "вищих сферах" Ч науц≥, мистецтв≥, пол≥тиц≥, в≥йськов≥й справ≥, нав≥ть щоденному житт≥. ÷е твердженн¤ стало у них одним ≥з стереотип≥в побутовоњ св≥домост≥. Ќа так≥ стереотипи неважко натрапити в художн≥й л≥тератур≥ наших етн≥чних родич≥в ≥ сус≥д≥в. –ос≥йська художн¤ л≥тература ≥ публ≥цистика в≥ддавна практикують негативн≥ типи хохл≥в, неоковирн≥ пасаж≥ украњнською мовою ≥ т.п. ÷е можна надибати ≥ в творах авторитетних письменник≥в р≥вн¤ ћ.Ѕулгакова, ¬.“ендр¤кова, ≥ в опусах бездарних зароб≥тчан типу москвича ј.ћ≥нк≥на чи одеситки ™.–иковцевоњ.
≤ нин≥ можна почути, що украњнська мова в пор≥вн¤нн≥ з рос≥йською б≥дна, недорозвинена. ўо ж, ¤кась дол¤ правди в цьому Ї, ≥ добре в≥домо, чому в наш≥й мов≥ бракуЇ сл≥в ≥ вираз≥в науково-техн≥чного, в≥йськово-спортивного, оф≥ц≥йно-д≥лового та под. характеру.
« цього приводу визначний д≥¤ч Їврейського нац≥онального руху ¬.∆аботинський ще десь 80 рок≥в тому писав, маючи на уваз≥ украњнц≥в: "÷е наша нац≥ональна мова, а рос≥й